Category Archives: Про мене

В  ім’я дитини,

в ім’я майбутньої природи та культури,

в ім’я майбутнього людства

як  Вчитель та Вихователь:

·  Клянусь поважати особистість дитини, як він би був вже дорослою людиною;

· Клянусь відповідати за його фізичну та духовну недоторканність;

·   Клянусь розвивати його природжені здібності на благо його, на благо оточуючих його людей, на благо миру;

·  Клянусь не зламати, але укріпити волю дитини, захищати його там, де він слабий, направляти його туди де він сильний;

·   Клянусь відкрити йому шлях до пізнання миру, який він є;

·   Клянусь, що не залишу його в процесі пізнання без надії;

·  Клянусь, що покажу йому, як знайти щастя в малому, і буду спромагатися  вкласти в його душу прагнення до кращого.

«Головне – привчити дітей до

самостійної роботи, до

впевненості у собі, до вміння,

бажання і здатності думати».

У своїй роботі з дітьми я маю певні принципи й закони, яких повинна дотримуватись:

• Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому.

• Не зупинятися на досягнутому.

• Не потоком шумних, галасливих фраз, а щирою, невтомною працею любіть Україну.

• Мудрий не той, хто знає багато, а той, чиї знання корисні.

• Для мене важлива думка кожної дитини, незалежно від того правильна вона чи ні.

• Використання форм і методів навчання дають можливість виробити в учнів всі необхідні професійні навички в стінах школи.

• Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.

• Бачу ціль, не бачу перепон.

• Дітей, їх особисту гідність і їх потреби треба так само шанувати, як і дорослих, і тільки поводячись з ними лагідно, щиро, розумно, як з рівними входячи в їх спосіб думання можна виховати чесних, щирих, правдолюбивих і справді вільних людей.

• Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути.

• Тільки те навчання гарне, котре стимулює розвиток, веде його за собою, а не служить просто збагаченню дитини новими відомостями, що легко входять у його свідомість.

• Праця — це все життя.

• Праця, оптимізм, постійне самовдосконалення — запорука життєвого успіху.

• Знайти вчителя неважко, знайти учня, що розділить з тобою твої знання та мрії набагато складніше.

• Підготуй учня, у якого зможеш навчитись сам.

• Не з предметом до дітей, а з дітьми — до предмета.

• Далеко не кожний стане ученим, письменником, артистом.

• Далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй праці повинен стати кожний.

• В особистій практиці сховані таємниці простих і надійних успіхів.

• Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю — я розумію.

• Поспішайте, поспішайте приносити радість дітям, робити добро людям.

• Кожна дитина — неповторна індивідуальність.

• Зумій запалити іскорку творчості, бажання, навчи працювати точно й акуратно — пожнеш подвійний успіх, щастя творчої співпраці.

• Ніколи не зупинятися на досягнутому, бо життя — це процес, тому потрібно завжди рухатися вперед.

• «Головне — навчити дітей мислити». (Б. Брехт)

• «Доводиться бігти з усіх ніг лише для того, щоб залишитися на тому самому місці. Якщо хочеш потрапити в інше місце, потрібно бігти вдвічі швидше…»( Льюіс Керрол «Аліса у країні Чудес»)  

• Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – факел, який треба запалити. (Стародавня мудрість)

З досвіду роботи маю декілька професійних секретів:

Рецепт вчительської молодості:

Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, вчителю.

Рецепт вчительського щастя:

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди ж гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри,

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

У своїй роботі класного керівника я використовувую такі інтерактивні методи:

• мозкові штурми «Що ми знаємо про наркотичні речовини?», «Ситуації, які потребують відповідних рішень», «Реклама: її вплив на здоров’я людини», «Проблеми підлітків сьогодні»;

• рольові ігри «Я не згоден», «Як позбутися звички курити», «Організуй своє дозвілля без допомоги алкогольного дурману»;

• групове дослідження «Які продукти харчування є корисними для здоров’я людини?», «Міфи і факти про ВІЛ/СНІД»;

• круглий стіл «Шкідливі звички та їх наслідки», «Методика загартування організму»;

• графіті «Що для мене означає «здоровий спосіб життя?»

• спільні туристичні походи з батька;

• запрошення батьків на класні години, тощо.

Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра. Живемо однією великою родиною.

Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє «Я», здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання.
Завданням кожного з нас є зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.

Свята і праведна твоя дорога.

І ти на ній чимало літ!

Ти справжній вчитель — це від Бога!

І ти не йдеш — летиш у світ!

Натхненна, справедлива, світла

Ти досягаєш висоти.

І ніби зірочка розквітла

Ведеш дітей в нові світи.

Хоч й нелегка твоя дорога,

Та серце вибрало таку.

Ти є учителем від Бога,

Хоч маєш долю нелегку,

Але живеш по правді в світі

І впевнено йдеш до мети.

Живи ж сто літ у мирі й світлі

І ніби зірочка світи!

Не забувати!!!

Вчаться у тих, кого люб­лять!
«Ти можеш!» — повинен на­гадувати вчитель учневі.
«Він може!» — повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.»
В.Шаталов

Використання інтерактивних форм роботи

Використання інтерактивних технологій можна вважати новою педагогічною модою. Проте гарною і корисною, оскільки вона викликана неможливістю і небажанням навчати лише через запам’ятовування.

Пошуки способів і методів прийомів успішного й радісного навчання молодших учнів педагоги ведуть у багатьох напрямах.

Запитують: Ви – учитель?

Відповім: Я – учень своїх учнів.

Запитують: Хто ж ви є для них?

Відповім: Я – половина кожного з них.

Запитують: Ви їх знаєте?

Відповім: Так само, як знаю безмежність.

Запитують: Як ви їх виховуєте?

Відповім: Як яблуко плекає у собі насіння.

Запитують: Де ж ваша педагогіка?

Відповім: Я черпаю її із зоряного неба.

Запитують: Де ваше зоряне небо?

Відповім: У мені!

Ш. Амонашвілі.

Посміхайтесь власному Я! посміхайтеся кожному! Посміхайтеся дітям! Посміхайтеся тому, хто послав.

Міць посмішка несе. Вона є Особлива Мудрість.

У посмішці міць і мудрість учителя.

Посмішка дарує дитині могутніший імпульс життя, ніж усі принципи, методи, комп’ютери разом.

Я – учитель, і тому мені потрібна посмішка не проста, скажімо, добродушна, або ввічлива. Мені потрібні особливі посмішки: і такі ж різні, як діти, і такі ж різні, як зміна настроїв кожного. Мені треба посміхнутися дитині посмішкою, що потрібна саме їй і саме зараз.

Ш. Амонашвілі.

Застосування ІКТ на уроках образотворчого мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє :

• підвищувати продуктивність уроку;

• підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

• об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків ;

• дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт ;

• підвищувати бажання самостійного пошуку інформації з найрізноманітніших джерел;

• розвивати самостійне мислення.

Мікрофон

Ланцюжок

Аукціон

Мозковий штурм

Коло

Гронування

Чистий аркуш

Асоціативний кущ

Дерево знань

Розум – це не посудина, яку потрібно наповнювати,

а вогонь, який належить запалити.

Плутарх.

Шість кроків до продуктивного навчання.

І. Оптимальні умови.

1.організація довкілля.

2. позитивний настрій учителя і учня.

3. загострення, фіксація, зосередження уваги.

4. мета і результат: навіщо воно мені здалося, чи знадобиться?

5. уявлення власних завдань.

6. сприймання помилок, як зворотна реакція.

7. підготовка плакатів, як периферійних стимулів.

ІІ. Правильне подання.

1. Замалювання узагальненої картини, зокрема завдяки дослідженням конкретних ситуацій.
2. Використання всіх навчальних стилів.
3. Малювання асоціативної схеми, її уявлення
4. Активні і пасивні концерти.

ІІІ. Зважене обмірковування.

1.Творче мислення.

2.Критичне мислення – концептуальне, аналітичне, рефлективне.

3. Творче розв’язання проблеми.

4.Техніки стійкого запам’ятовування для цілковитого збереження інформації.

5.Аналіз власного стилю запам’ятовування.

ІУ. Активізація збереженої інформації.

1. Використання знань на практиці.
2. Ігри, замальовки, дискусії тощо для різних стилів навчання осіб з різним типом компетенції

V. Застосування.

• Використання шкільних знань поза школою.

• Практика.

• Учні в ролі вчителів.

• Поєднання нового з уже відомим.

VI. Повторювання, оцінювання, святкування.

1. Усвідомлення того, що знає людина.
2. Самооцінка, оцінка ровесників, викладачів.
3. Безупинне повторення.

Кредо

творчого вчителя

1. Я маю творчий потенціал

2. Я хочу реалізувати його.

3. Я впевнена, що мені все вдається

4. Я схильна ризикувати

5. Я вмію бачити проблему і можливості її розв’язання

6. Я маю критичне і гнучке мислення

7. Я в пошуку

8. Я виховую творчу особистість

9. Я пишаюсь, коли мої учні перевершують мене

Проблема:

Розвиток творчих здібностей школярів засобами образотворчого мистецтва

Мета:

Необхідно створювати на уроці таке середовище, яке організовує та спрямовує творчу активність дітей

Актуальність:

сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

забезпечує особистісно-зорієнтовану модель навчання, умови для розвитку творчої особистості учня

«Творчість відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.»

В. О. Сухомлинський

Візьми промінь світла 
І спрямуй його туди, 
Де панує темрява… 
Візьми усмішку 
І подаруй її тому, 
Хто так її потребує. 
Візьми доброту 
І яви її тому, хто сам 
Не вміє віддавати. 
Візьми віру 
І віддай кожному, 
Хто не має її. 
Візьми любов 
і неси її всьому світові.

Харизматичність вчителя

Проте, іноді розумні, освічені вчителі не викликають у оточуючих почуття людського братерства, духовного єднання. Такі вчителі люблять свій предмет більше, ніж учнів. Вони нібито віддалені від школярів, неприступні, недосяжні. Такому вчителеві бракує харизматичності.

У чому полягає таємниця харизматичності?
Давньогрецький філософ Сократ мав настільки значний вплив на своїх учнів, нібито володів якоюсь магічною силою. Ця сила — чарівність, здатність заволодіти увагою, почуттями, розумом, уявою інших.

Чарівна людина вміє вести за собою, спонукаючи оточуючих наслідувати її в усьому. У чарівності проявляються внутрішня краса людини, її самобутність, співпереживання оточуючим, гідність.

Основна ознака чарівності — щирість, результатом якої є довіри учня. Жодної неправди, жодної фальші — ані у словах, ані у поведінці.

Учителеві необхідно розвивати в собі вміння володіти своїми иочуттями, залишаючись щирим.
Педагогічна чарівність неможлива без ідейної зрілості: учитель ішає, чого він очікує від учнів сьогодні, завтра та в майбутньому.

Самобутність вчителя

Учитель повинен бути самобутнім, оригінальним. В арсеналі такого вчителя завжди є найновіші психологічні, педагогічні, методичні знахідки, які він активно використовує під час уроку.

 Вчительська імпровізація

Спілкування з учнями — це завжди творчість. Учитель заздалегідь формулює очікування від уроку, але реальна зустріч з учнями може змінити його очікування. Отже, учитель-артист імпровізує, поводиться невимушено. Школярів у всі часи при- ваблював творчий пошук і можливість приймати рішення. Але Імпровізація вимагає від учителя максимального контакту й відгуку аудиторії. Такий контакт можливий тільки за умови вільного володіння предметом.

Імпровізація — це майстерність, а професійна майстерність потребує багаторічної внутрішньої підготовки, накопичення досвіду та вдосконалення.

 Образність мовлення вчителя

Сучасний школяр чуйніший до естетики слів. Слухаючи радіо, читаючи газети, журнали, книги, переглядаючи телепередачі, учні пізнають красу й силу слова. Вони переконані у тому, що кожний учитель — математики, літератури, фізики або історії— повинен уміти «словом запалити серця», тому його слово має бути художнім, виразним.

Школярі краще розуміють предмет, урок, виступ, якщо вчитель, сполучаючи у своїх розповідях обов’язкову точність і докладність доказів, висловлюється професійно й разом із тим образно.

Образне мовлення вчителя повинно бути строгим, але науковості необхідно надати цікавої форми, позбавити повчально-канцелярських зворотів, зайвих перекручувань. Також воно має бути емоційним, індивідуальним.
На образність мовлення впливає здатність учителя чітко вимовляти слова, приємність, звучність та мелодійність голосу, багатство інтонацій.

Мовлення вчителя не повинне бути квапливим. Школярі завжди звертають увагу на дикцію вчителя, її чіткість, ясність, милозвучність, мелодійність. Інтонація виражає стан мовця: подив, прикрість, радість тощо. У мовленні відбиваються не тільки духовний світ педагога, але й освіченість та моральні якості, самобутність, артистизм.

Однотонний (постійно високий або постійно низький) голос не дозволяє вчителеві-початківцю ритмізувати своє мовлення (тобто підвищувати або знижувати гучність та тривалість звуків), від цього страждає й мелодика мовлення.

Бідність мелодики робить мовлення безглуздим, бідний ритм призводить до байдужого мовлення, тому що мелодика є музичним початком думки, ритм — музичним початком енергії, а тембр — музичним початком почуттів. Чим яскравішими є ці елементи, тим музичнішим, художнішим, виразнішим та цікавішим стає мовлення.

Пластика вчителя

Пластика — це мова рухів, виразність тіла, уміння використовувати його особливості.

А. С. Макаренко визначив пластичну культуру як органічний елемент педагогічних здібностей. За його переконанням, учитель повинен володіти мімікою, стримувати свій настрій, контролювати жести.

План самоосвіти

вчителя  Гринишин Галини Миколаївни на 2015-2016 н.р.

Самоаналіз уроку

1. Тип і вид уроку, зв’язок його з попередніми.

2. Які головні завдання уроку, як вони враховані під час реалізації мети уроку?

3. Чи раціонально використано час уроку?

4. Чи раціональна структура уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети?

5. Які методи навчання використано для вивчення нового матеріалу?

6. Як здійснюється контакт із класом, окремими учнями?

7. Ефективність організації самостійної роботи.

8. Чи були елементи самоосвіти, самовиховання?

9. Чи використано індивідуальний і груповий підхід до навчання?

10. Як організовано контроль і самоконтроль за активністю знань?

11. Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність учнів?

12. Запобігання розумовому перевантаженню учнів та його подолання.

13. Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів.

14. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм взаємин учителя та учня.

15. Елементи, етапи, форми, методи, які були найвдалішими.

16. Що із запланованого не вдалося? Чому?

17. Чи цікавив урок учнів?

18. Як працювати над подоланням недоліків? Яка необхідна допомога?

П А М ’ Я Т К А

вчителю

Вчитель – це та людина, яка любить дітей, володіє педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути сьогодні кращим, ніж вчора, почуття поваги до самого себе.

• Входячи в клас, залишай свої проблеми та негаразди за його дверима.

• Урок – це маленька подорож у незвідане, тому помічниками в ній можуть бути твої учні та знання.

• При підготовці до уроку проявляй творчість та застосовуй передовий педагогічний досвід.

• Вмій виділити головне завдання уроку і раціонально використай кожну хвилину для його розв’язання.

• Організовуй навчання так, щоб кожному учневі було цікаво на уроці.

• В основу взаємовідносин з учнями клади педагогіку співробітництва.

• Намагайся не просто „передавати” знання учням, а навчай їх здобувати.

• Будь об’єктивним в оцінці знань учнів і своєї роботи з ними.

• Аналізуй кожен свій урок, особливо той, що виявився невдалим.

• Постійно самовдосконалюйся, розширюй свій кругозір.