Писанкарство в Україні. Техніка писанок. Символіка декору

Мета  урокурозвивати  ключові  компетентності:  вміння  вчитися (організовувати  своє  робоче  місце,  планувати  свої  дії,  доводити  заплановану роботу  до  кінця),  загальнокультурну  компетентність  (аналізувати  і  оцінювати досягнення  української  культури),  соціальна  компетентність  (продуктивно співпрацювати з партнерами в групі, проявляти ініціативу, керувати власними взаєминами  з  іншими),  здоров’язбережувальна  компетентність  (безпечна поведінка) .

розвивати предметні компетентності: вчити  учнів  встановлювати  міжпредметні  зв’язки,  розвивати  вміння узагальнювати,  співставляти  навчальний  матеріал,  отриманий  з  різних навчальних предметів, виховувати цілісність естетичного зв’язку.

Тип уроку: бінарний.

Обладнання: для вчителя — оформлена дошка з темою, метою уроку та основними  термінами;  зразки  українського  декоративно-прикладного мистецтва  (вишивані  рушники,  сорочки,  посуд  і  писанки),  опорні  схеми  для аналізу  музичних  творів,  магнітофон,  аудіо  записи  українських  народних пісень; зразки візерунків писанок; для  учнів    —  тексти  нової  пісні;  шаблони  писанок,  гуашеві  фарби, пензлики, стакани з водою, вазочки, палички, клей ПВА.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Епіграф: «Народне мистецтво наймогутніше, найхарактерніше, воно створене генієм усього народу за довгі віки існування нації».

                                                                                               Іван Гончар

Учні входять до класу під музику, роздивляються вишиванки, рушники, посуд, писанки, якими прикрашений кабінет.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

На  уроці  ми  створимо  гарний  настрій  для  всіх  учасників  уроку, пригадаємо  звичаї  і  традиції  українського  народу,  зможемо  розповідати  про обереги.  Пригадаємо  пісні  і  вивчимо  нову  пісню;  створимо  візерунки, характерні  для  української  писанки,  використовуючи  символіку;  створимо простір для діалогу різних поколінь.

Вчитель образотворчого мистецтва:

1.Як ви думаєте, з якого предмету буде урок?

2.Про що вам нагадують речі, які ви побачили?

3.А чим сьогодні на уроці ми будемо займатися?

Сьогодні на уроці ми поговоримо про декоративно-прикладне мистецтво (на дошці написаний термін «декоративно-прикладне мистецтво»).

-А  що  це  таке?  До  нього  відносяться  речі,  які  можна  застосувати  для оздоблення оселі, приміщення або носити.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу

В  кабінеті  ви  побачили  різноманітні  вишиті  рушники.  Група  наших дослідників, готувала  повідомлення про них.

1-й учень.   Рушник це декоративна тканина з вишитим орнаментом, що використовувався  для  прикрашання  житла. Це символ краси і злагоди в сім’ї. Це національний оберіг. З давніх-давен за красою і кількістю рушників судили і про господиню, і про її дочок. З вишиваним рушником ішли в дім. Де народилось дитя. Дорогих гостей  вітали  хлібом  і  сіллю  на  рушнику.  Рушником  пов’язували  молодих  на весіллі.  Встеляли  їхню  дорогу  від  порога  до  столу.  Рушник  супроводжував людину  від  народження  до  смерті.  А  тому  був  у  великій  пошані  в  наших предків.

2-й учень. Споконвіку в народі жили і в найскрутніші часи не затухали радість від краси життя. Тяжіння до всього  прекрасного. За допомогою лише голки  та  нитки  на  простому  полотні  народжувалися  неперевершені  узори вишивок. Людині важливо було не просто мати чисту білу сорочку або шматок полотна  для  витирання  рук.  Кожну  річ  вона  оздоблювала.  Перетворювала  у високомистецькі  витвори  і  відтак  залишала  після  себе  чудові  зразки вишивального ремесла.

3-й учень.   Дивлюся мовчки на рушник.

Що моя бабця вишивала,

І ніби часточка душі її ожила і заграла.

Як  зараз  бачу,  як  притихла

Над  візерунками  вона.

Зігнулась,  мовчки приміряє,

Яка б тут нитка не    була.

І буйно грає їх уява.

Вже бачу фінішний кінець.

Коли бабуся робить краєм

Мережковий магічний хрест.

Вчитель музики:

1.А які у вас музичні асоціації з рушниками?

  1. Чи знаєте ви пісні про рушник?

Учні виконують „Пісню про рушник».

Вчитель образотворчого мистецтва:

1.А  чи  помітили  ви  в  нашому  кабінеті  українські  вишиті  сорочки? Команда дослідників коротко нам розкаже про цей особливий український одяг.

1-й учень. Основною функцією вишивки є оздоблення одягу й тканин (рушник,  скатерті,  простинні,  наволочки  для  подушок).  Також  це  мистецтво мало ритуальне значення використовувалися символи-обереги. Оздоблювалися перемітки, очіпки. Хустки. Стрічки, сорочки, кожухи, свити. Найпопулярнішим було оздоблення сорочок. Зокрема рукавів, горловин, пазух, манжетів.

2-й учень. На дівочих та жіночих сорочках, чоловічих повіснянках поли були вишиті, вигачковані довгими зубчиками, які, як каже співанка, спочатку відігравали роль оберегів. Щоб  зло  не  приставало  до  тіла,  до  душі,  то  першу  сорочку  із  нового полотна одягали на збитий із двох кілків хрест, бо щось могло погане до ниток, до прядива, до полотна пристати. Отже,  вишиванка  теж  є  оберегом,  (на  дошці  терміни:  рушник, вишиванка, оберег).

Вчитель музики: 1. А чи знаєте ви якусь пісню про вишиванку?..

—  Учні  користуються словами, які роздані кожному попередньо і співають пісню.

Вчитель образотворчого мистецтва:

— Ми поговорили про рушники, вишиванки. Що ще ви бачите в кабінеті? Дійсно, це писанки. Чи знаєте ви  пісні про писанки? А може хтось з вас знає якісь пісні про писанки?

—  Якщо  ніхто  не  знає,  то  сьогодні  на  уроці  ми  вивчимо  пісню,  яка  так і  називається  «Писанка». Вчитель  музики  співає  пісню,  учні  слухають, аналізують.

Розучування пісні.

Історична довідка

Вчитель  образотворчого  мистецтва  :  одним  із  видів  декоративно-прикладного мистецтва є писанкарство.

Писанки. Багато віків випромінюють вони світло і красу, величний лет думки і духовний досвід, доносячи до нас знання, світогляд і віру предків. Коли люди хочуть підкреслити принадність чогось, то кажуть: «Гарне, мов писанка». Пізнавши  духовну  красу  рідного  краю,  Тарас  Шевченко  на  увесь  світ  мовив: «Село  на  нашій  Україні,  неначе  писанка  село…».  Традиція  писанкарства  на території Наддніпрянського краю давня. Про це свідчать знахідки писанок на поселеннях часів Київської Русі.

Писанки  —  це  курячі  або  гусячі  яйця,  орнаментовані  барвистим кольоровим  розписом.  А  слово  «писанка»  походить  від  «писати»,тобто розписувати,  прикрашати,  орнаментувати.  Цей  своєрідний  мініатюрний живопис відомий із сивої давнини. Писанкарство з’явилось в час язичництва як атрибут культових народних обрядів, пов’язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських  робіт,  появою  перших  дарів  природи, підготовкою до збирання урожаю. Уперше  розквіт  писанки  припадає  на  перше  тисячоліття  до  Різдва Христова і тісно пов’язаний  з релігійними ідеями предків і культом Сонця. Яйце  було  емблемою  Сонця-Весни.  Птах  —  це  вісник  весни,  радості. Яйце було амулетом, за допомогою якого людина заворожувала і з’єднувала в собі добрі сили, а лихі відвертала. Писанку як символ Сонця і відродження знають усі народи світу. Мотиви  писанок  бувають  різними  Серед  них  є  (таблиця  з  символами) космічні  —  Сонце,  зірка  з  парним  числом  кінців;  природні  —  вода,  дерево; провісники весни — ластівка, бджілка, квітка, збіжжя; продукти харчування — сніпок, риба; тварини, що охороняють господу від біди — домовий, вуж, павук; інші мотиви — людське серце, віночок тощо.

Декоративний розпис писанок в Україні зберігся до наших днів. Майже кожне село — це школа народного орнаменту з особливими мотивами візерунків, своєю палітрою кольорових сполучень. Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам’ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів. Кожна писака довершений витвір декоративного мистецтва в мініатюрі.  Я  хочу  запропонувати  більше  дізнатися  про  писанку,  про  техніки виконання  різних  видів  писанок,  створити  візерунки,  характерні  для українських писанок, використовуючи традиційну символіку.

На попередньому уроці кожна творча  група отримала завдання: знайти матеріал про різні види  орнаментованих яєць,  обряди, пов’язані з написанням писанок. Пропоную їх послухати.

Повідомлення учнів.

І –  творча група.

Крашанки — це зварені круто курячі яйця, пофарбовані одноколірними рослинними  барвниками.  Кожний  колір  має  своє  символічне  значення. Червоний  з  часом  став  означати  вогонь  не  підземний,  а  небесний  (сонце, блискавка), символізувати силу чоловічу  стать,  здоров’я,  любов,  владу.  На  свято  Великодня найбільше отували  червоних  крашанок.  Жовті  —  означають  достигле  зерно,  достаток, врожай, а також місяць, зорі. Блакитні — небо, повітря, воду, здоров’я. Зелені — воскресіння  природи,  багатство  рослинного  та  тваринного  світу.  Коричневі  — землю-матір.

2 — творча група.

Дряпанки — це крашанки, по яких гострим предметом (цвяхом, шилом, ножем, товстою голкою) видряпується малюнок. Для дряпанки викорстовують яйце  коричневого  відтінку.  Варять  його  у  цибулинні,  олівцем  наводять малюнок.  Видряпують  малюнок  гострим  предметом,  тримаючи  його  у  правій руці,  а  яйце  у  лівій.  Орнамент  на  дряпанках  буває  здебільшого  рослинним  і геометричним, але трапляються й зображення тварин –  коників, баранчиків, птахів.

3 — творча група.

Крапанки — один із видів орнаментованих великодніх яєць. Малюнок на їх  поверхні  утворений  крапками  різного  чи  одного  кольору.  Для  нанесення крапок  різної  форми,  що  розміщенні  в  певному  порядку,  користуються «мачками»  —  квачиками  різної  форми,  виготовленими  з  лляної  ганчірки, закріпленої на палиці. «Мачку» вмочують у розігрітий віск і наносять крапочки на шкарлупу. Малювати крапки можна і спеціальним інструментом для писанок — писачком. Крапки на яйцях означають зерно, що  має прорости. У цьому символі закладена  ідея  плодючості  рослин,  людей.  Під  час  розкопок  поселень Трипільської  археологічної  культури  знайдені  фігурки  богині  плодючості Рожаниці. За  християнськими  легендами,  крапки  на  писанках  —  це  сльози  Божої Матері, що заплакала, почувши звістку про розп’ятого Ісуса Христа.

4-творча група.

Писанки. Непростим був обряд написання писанок. Найбільш їх писали під  час  Великоднього  посту.  Написану  писанку  відкладали  аж  до  Чистого четверга.  У  Чистий  четвер  писанки  клали  у  мисці  до  печі,  випікання  хліба  і пасок, потанувший віск обтирали чистенькою ганчірочкою. Готували писанки і до інших свят, починаючи з 14 лютого і до Трійці. За  давньою  традицією  писанки  мають  бути  написані  на  повному, свіжому  яйці,  яке  не  можна  варити  чи  розбивати.  Необхідно  взяти  домашнє запліднене яйце, бо воно може зберігатися тривалий час, поступово висихаючи. Малюнок  на  писанку  наносять  олівцем.  Коли  малюнок  нанесений,  наводять писачком  по  олівцю  лінії,  що  мають  бути  на  писанці  білими.  Далі  писанку опускають  в  оцет  та  в  потрібну  фарбу.  Після  висушування  з  пофарбованої писанки знімають віск. Якщо писанка багатокольорова, то фарбують спочатку в жовту, зелену, червону, а останню — чорну фарбу. Дуже привабливими є санки з білим тлом, що виконуються методом «відбілювання».  Спочатку  олівцем  наносимо  малюнок,  а  потім  писачком  — контури  окремих  елементів.  Почергово  фарбуємо  у  потрібні  кольори  всі елементи  малюнка.  Останнім  кольором  буде  червоний,  яким  зафарбуємо  тло писанки.  Для  того,  щоб  тло  знову  стало  білим,  воском  закривають  червоні ділянки, а потім опускають писанку в розчин з підбілювачем. За кулька секунд тло писанки знову стане білим. Після відбілювання писанку потрібно промити у холодній воді й витерти ганчіркою.

5- творча група.

Мальованки  називають  яйця,  розмальовані  фарбою  і  пензликом.  На мальованках  зображують  квіти,  людські  постаті,  відображують  свята  та  інші події. Мальованки часто зустрічаються на ярмарках як сувеніри.

Вчитель образотворчого мистецтва

Давайте визначимо на картинках типи писанок:

Крашанка             Власне писанка         Крапанка     Мальованка      Дряпанка

ІV. Виконання практичного завдання

Вчитель образотворчого мистецтва:

Дякую,  А  ми  спробуємо  створити  візерунок  на  шаблонах,  які  ви підготували з різнокольорового картону. Перш, ніж ви почнете, я хочу нагадати вам прийоми виконання візерунків і їх назви (мазок, хвиляста лінія, пряма лінія, завиток). Поміркуйте  над  композицією  узору,  яким  ви  прикрасите  свій  виріб. Розділіть  шаблон  на  декілька  частин  і,  використовуючи  різні  лінії,  мазки, створіть свій візерунок.

Практична частина.

Учитель проводить інструктаж з техніки безпеки.

Кожна творча група сидить за окремим столом, на якому знаходяться всі необхідні  матеріали  й  інструменти  і  виконує  зразки  орнаментації  яєць  на шаблонах.

Під час самостійної роботи звучать українські народні і великодні пісні. Учитель контролює роботу учнів і надає індивідуальні консультації.

  1. Підсумок уроку. Самооцінювання.

Вчитель образотворчого мистецтва

Отже,  давайте  подивимось  на  дошку,  де  записані  завдання сьогоднішнього уроку, і визначимо чи все нам вдалося. Учні роблять висновки, що на уроці ми створили приємний настрій для всіх  учасників  уроку,  пригадали  звичаї  і  традиції  українського  народу, розповідали  про  обереги,  пригадали  відомі  і  вивчили  нову  пісню,  створили візерунок  для  українських  писанок,  використовуючи  символіку,  створили простір для діалогу різних поколінь.

Вчитель музики

Оцініть  свою  роботу  на  уроці  ви  самостійно    за  допомогою  листів самооцінювання.

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *