ТВОРЧІ ІГРИ

Курс для женщин, которые хотят стать онлайн-тренерами

СЛОВО ЗА СЛОВОМ

Учитель саджає усіх учнів колом. Один із гравців (ведучий) називає слово, що належить до будь-якої самостійної частини мови. Наступний гравець, що сидить поруч із ведучим, поєднує це слово з іншим, утворюючи словосполучення або логічне поєднання.

Наприклад, ведучий називає числівник «дванадцять». Наступний гравець має назвати або попереднє число («одинадцять»), або наступне («тринадцять»). Якщо ведучий назве іменник, то гравець — прикметник або дієслово. Після відповіді гравець пропонує своєму наступникові інше слово. Гра триває за колом, доки настане черга ведучого відповідати.

Швидкість відповіді та цікаве словосполучення або поєднання — ось що головне у цій грі.

Виходить таким чином: літо — пройшло; валіза — шкіряна; книжка — не прочитана.

 БЕЗКІНЕЧНА ІСТОРІЯ

Учитель саджає усіх учнів колом і пропонує  їм скласти цікаву історію. Проте, її герої та події, що відбуватимуться, невизначені.

Перший учень (ведучий) промовляє першу початкову фразу. Кожний із наступних гравці має по черзі додавати свою. Таким чином розповідь може виявитися дуже цікавою, фантастичною або кумедною). Головна умова гри — усі фрази мають складатися у логічний ланцюжок.

 МОЇ ГАРНІ ЯКОСТІ

Учитель пропонує учням: трохи поміркувати над власною особистістю і визначити притаманні їй гарні якості. Після невеликої паузи кожен член групи має розповісти про те, що він любить, цінує, що йому подобається у собі, що надає відчуття впевненості. Важливо, щоб при цьому оповідач не зменшував свої чесноти, не іронізував над собою; щоб говорив прямо і чесно. Ця вправа спрямована стимулювати в учнях уміння аналізувати свій характер і виховує позитивне ставлення підлітків до себе. Тому виконуючи її, слід запобігати будь-яким висловлюванням щодо особистих недоліків. Учитель та усі члени групи мають слідкувати за цим і запобігати кожній спробі самокритики.

 ЕТИЧНИЙ КОДЕКС

Вихователь пропонує дітям разом розробити норми і правила життя у ГПД.

Для цього група розподіляється на декілька підгруп, кожна з яких отримує завдання розробити правила, які їм здаються самими необхідними. Після цього представник кожної підгрупи зачитує правила, складені його групою.

Після того, як усі правила зачитані, вони записуються на великому аркуші паперу — складається етичний кодекс.

Орієнтовний етичний кодекс:

  1. Вислуховувати одне одного;
  2. Не ображати;
  3. Не обманювати;
  4. Підтримувати одне одного;
  5. Не залишати людину в біді;
  6. Бути добрим.

 У КОЖНОГО СВОЯ БАТЬКІВЩИНА

Поділіть учнів на три групи. Роздайте одній групі картки із зображеннями зірок, сонця, місяця, хмар, веселки та ін.; другій — картки із зображенням тварин, рослин; третій — картки» із зображенням риби, жаби, водоростей та ін. Кожна група від імені тих, хто їй дістався на картках, придумує розповідь про свою батьківщину.

 РОДИННЕ ДЕРЕВО

Попросіть учнів намалювати своє родинне дерево. Поясніть, що воно має включати імена усіх відомих їм родичів: близьких і далеких, живих і померлих.

Для виконання цього завдання учні мають протягом двох тижнів збирати про свою родину докладну інформацію і докласти усіх зусиль, щоб якнайбільше довідатися про людей, що дали початок їх родині. На дереві потрібно вказати дати народження і смерті. Діти також можуть указати професії і місця народження своїх родичів. Дерево варто будувати, починаючи з кореня, розташовуючи імена родичів послідовно.

Потім попросіть учнів відповісти на запитання:

1)        У вашому роді більше чоловіків чи жінок?

2)        Яка середня тривалість життя?

3)        Які види діяльності і професії зустрічаються найчастіше?

4)        Чи існують які-небудь загальні духовні цінності, що передаються у вашій родині з покоління в покоління?

5)        Чи живуть члени вашої родини в одному місті, або вони живуть у різних містах?

6)        3 якими із родичів ви постійно підтримуєте дружні відносини, і чому?

7)        Яку б ви влаштували урочистість і запросили усіх своїх родичів, хто з них прийшов би на це торжество?

8)        Як ви гадаєте, чи важливо підтримувати дружні стосунки з усіма своїми родичами?

9)        На кого зі своїх родичів ви б хотіли бути схожими, і чому?

10)    Життя кого з ваших родичів здається вам найбільш цікавим, і чому?

Коли кожний принесе своє родинне дерево і розповість про нього своїм друзям, запропонуйте учням скласти з усіх дерев стенд: «Квітучий сад роду українського».

 РОЗПОВІДЬ КНИГИ

Поділіть учнів на групи і попросіть їх уявити себе різними книгами, наприклад: про тварин, шкільний підручник, книгою казок, словником, книгою з мистецтва, книгою якого-небудь класика, фантастичної, пригодницької та ін.

Потім учні від імені своїх книг, не називаючи себе, розповідають про себе.

1)        Орієнтовний план розповіді

2)        Що ви відчуваєте, коли ще читають.

3)        Як вас читає доросла людина і дитина.

4)        Коли у вас гарний настрій, і коли він псується.

5)        Що вас найбільше радує.

6)        Коли вас довго не беруть з полиці, що ви відчуваєте.

7)        Чи є у вас друзі й вороги та ін.

Наприклад: У мені зібрано величезну кількість слів. Якщо мене не відкривають, усі слова в мені починають сумувати і плакати. Вони тривожаться, що людям без них буде важко знаходити собі друзів в інших країнах. Коли мене відкриває дитина, я дуже радію. Адже слова незнайомої мови найкраще запам’ятовуються з дитинства. Коли мене відкриває дорослий, я трохи шкодую, що він пізно взявся за справу, але теж радію за нього. Своїми ворогами я вважаю усіх, хто лінується вивчати щось нове. Всі інші — мої друзі. (Моє ім’я — словник іноземної мови.)

За розповідями одне одного учні відгадують, які книги розповідали про себе.

 ВІДГАДАЙ КНИГУ

Поділіть учнів на дві групи. Перша група загадує яку-небудь книгу. Друга — ставить першій вісім-десять запитань і намагається угадати цю книгу. Якщо їй це не вдається, перша група отримує один бал. Якщо книга відгадана, бал отримує друга група. Потім групи міняються місцями. Перемагають учні тієї групи, яка після п’яти-шести турів гри заробить більше балів.

Орієнтовні запитання про загадану книгу:

1)        Хто її герої — люди або звірі?

2)        Коли відбувається дія?

3)        Що відбувається з героями наприкінці?

4)        Ця книга є у шкільній програмі?

5)        По цій книзі є мультфільми?

6)        3 якої букви починається ім’я головного героя?

7)        Що головний герой любить або не любить робити більше всього на світі?

8)        Скільки років головному героєві?

 КРАЇНА КНИГ

Поділіть учнів на групи і попросіть їх уявити, що вони опинилися у чарівній Країні книг. Учні мають розповісти про цю країну.

Орієнтовні запитання до розповіді:

1)        Хто правитель цієї країни?

2)        Які в ній закони?

3)        Хто в ній живе?

4)        Чи є в ній школи, магазини, лікарні й які вони?

5)        Кого в ній більше: дорослих чи дітей?

6)        Чим займаються її жителі?

7)        Чи є в ній дерева, квіти, птахи, тварини й які вони?

Потім кожна група малює свою Країну книг. Із малюнків учнів влаштуйте виставку: «Подорож до Країни книг».

 КМІТЛИВИЙ НЕЗНАЙКО

Учні стають колом. Один із них — кмітливий Незнайко. Інші по черзі ставлять Незнайці яке-небудь запитання.

Наприклад:

Картопля — це овоч або злак?

Незнайко: Картопля — це злак, тому що я печу з нього картопляні оладки.

Сосна — це дерево або квітка?

Незнайко: Сосна — це квітка, тому що вона смачно пахне.

Навіщо людина пече пиріжки?

Незнайко: 3 пиріжків виходить гарні подушки, тому що вона м’які.

Якщо Незнайко не може пояснити свою неправильну відповідь або відповідає на запитання правильно, він стає у коло на місце того, хто ставив це запитання. Гра триває доти, поки кожний не поставить Незнайці своє запитання.

Найкмітливішим визнається той Незнайко, який зможе дати найбільше неправильних відповідей і знайти їм смішне пояснення.

Наприкінці гри на усі запитання, що ставили протягом гри, відповідають правильно.

 ТЕАТР ПАЛЬЦІВ

Вихователь пропонує дітям уявити, що всі пальці — це актори, яким треба дати імена і роль, а також костюм. Діти прикрашають свої пальці ниточками, обручками, шапочками, малюють на них смішні обличчя.

Через клас протягується мотузка, і на неї накидається простирадло — це театр пальців. Діти демонструють гру своїх «акторів», піднявши руки.

Якщо театр пальців зробити важко, достатньо запропонувати дітям уявити, що їх вказівні пальці — веселі чоловічки, і придумати для них невелику інсценівку.

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *