Художня культура рідного краю

ТЕМА: Памятки культури і мистецтва рідного краю.                                Культурно-мистецькі заклади.

Онлайн-курс «Я любимая» возвращает женщинам умение любить себя и привести в гармонию свою жизнь

МЕТА: поглибити знання учнів з художньої культури рідного краю; дати поняття про історико-культурні заповідники та ознайомити з найвідомішими з них; розширити знання з культурних пам’яток історичних міст України; виховувати інтерес до рідної культури, любов до рідного краю та збереження культурної спадщини українського народу.

ОСНАЩЕННЯ: візуальний ряд: карта України, ксерокопії карти (формату А4).

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу. Лекція з випереджувальними завданнями.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Експрес-опитування

—         Поясніть значення термінів «дизайн», «реклама».

—        Який вплив має реклама на суспільство? (Реклама здійснює соціальний, культурний, психологічний вплив на суспільство. Об’єктивно нині вона є частиною нашого повсякдення, без якої не уявляє себе жодна людина. Реклама створює новий віртуальний світ, залучає до нього споживача, намагаючись упевнити його в реальності всіх подій. Реклама активно впливає на суспільство, вона формує уявлення людей про такі важливі проблеми сьогодення, як стан навколишнього середовища, охорона здоровя, гігієна й санітарія.)

—        Назвіть основні види дизайнерської діяльності. (Індустріальний дизайн, графічний дизайн, комп’ютерний дизайн, web-дизайн, дизайн середовища, дизайн одягу і  аксесуарів).

—        Як здійснюється розповсюдження рекламної інформації через ЗМІ? (Щоб привернути увагу читача, рекламісти застосовують сучасні способи друку, впливові візуальні образи.)

—        Які напрями мистецтва здійснили вплив на формування реклами? (На ранньому етапі існування реклама збагатилася засобами, запозиченими з модернізму. Модерн як виразник оригінального й незвичного в мистецтві прагнув до оновлення усталених принципів художньої творчості. Реклама запозичила майже всі засоби та методи цього мистецького напряму – подання звичайних речей як предметів мистецтва, надання їм ознак нової, «технократичної», краси, трансляція цих образів в уяву споживача. Нині в рекламній творчості знайшла своє втілення естетика урбанізованого світу, відкрита футуристами; відчутним є захоплення кольором і лінією, як в абстракціоністів; чітко спостерігається зрівнювання виробів масової продукції з творами мистецтва, як у дадаїстів, що заперечували суспільну доцільність речей. ще одна течія мистецтва – кубізм – запропонувала нове бачення й критерії краси предметного світу. Сюрреалізм збудив фантазію рекламістів своєю беззмістовністю. Нове ставлення до речей сприяло вивільненню кольору, який дотепер є основним виражальним засобом реклами. Важливу роль у цьому відіграло вдосконалення процесів репродуціювання та тиражування, використовуваних представниками мистецтва постмодернізму в рекламній творчості. Зокрема, це стосується поп-арту.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

—         Яким чином зберігається культурне надбання народу?

—         Які види музеїв ви знаєте?

—         Чи були у вас екскурсії рідним краєм або за його межами?

IV. Мотивація навчальних знань

Незабаром прийде літо й почнуться канікули. Кожна родина вирішує, куди поїхати на відпочинок. Одні родини дотримуються порад знайомих, інші, не ризикуючи, повертаються туди, де вже були, а решта звертається до спеціальних установ – туристичних агенцій. Вони і проінформують, й організують відпочинок сім’ї. Спробуймо себе в ролі працівників туристичної агенції.

V. Повідомлення теми уроку.

VI. Вивчення нового матеріалу.

План.

  1. Культурні пам’ятки України.
  2. Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих діячів мистецтва.

Пізнання малої батьківщини, її минулого і сучасного – важлива передумова формування особистості, її свідомої участі в житті держави. Знання людиною свого родоводу, культури народу – це той компонент цивілізації, який робить людину громадянином.

Український народ як творець за свою багатовікову історію накопичив величезні духовні багатства. По це свідчать численні пам’ятки, що збереглися на території нашої країни, вони є свідками духовного зростання людини. Духовна сила нації, творчий потенціал народу залежать від того, наскільки збережені духовні надбання минулих поколінь. Надбання живлять сучасну науку, освіту, культуру. Сучасна цивілізація усвідомила найвищий потенціал культурної спадщини, необхідність його збереження. Втрата культурних цінностей непоправна й незворотна.

Найбільшими серед пам’яток культури й мистецтва є історико-культурні заповідники. Такі заповідники називають «музеями просто неба». Вони розповідають про історію держави, традиції та культурну спадщину народу часів певної епохи. Серед найвідоміших пам’яток України можна виділити Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (Крим), Національний заповідник «Хортиця» (Запоріжжя), історико-археологічний заповідник «Ольвія» (Миколаївщина), державний історико-культурний заповідник «Качанівка» та ін.

Чимало в Україні архітектурних пам’яток: від залишків стародавніх міст часів Античності та величних замків і оборонних комплексів Середньовіччя – до прекрасних будівель і  храмів, що є головною окрасою сучасних міст (Білгород-Дністровська фортеця, Судацька фортеця, фортеці Мангуп).

Західна Україна багата на старовинні замкові споруди (Луцький, Паланок, Ужгородський, Олеський, Галицький).

Музеї – головні осередки збереження національної культури. У краєзнавчих та історичних музеях представлено цінні експозиції предметів побуту, витворів декоративного мистецтва, національного одягу. Серед найвідоміших музеїв можна назвати Макіївський художньо-краєзнавчий музей, музей народної архітектури та побуту (Донеччина), Чернігівський музей народного декоративного мистецтва, Козелецький музей історії ткацтва (Чернігівщина), музей народного мистецтва Слобожанщини (Харків), музей ткацтва (Закарпаття), славетний музей «Писанка» (Коломия).

Провідними культурними центрами є театри, концертні зали, філармонії. Світову славу нашій державі принесли Національна філармонія України, Національна опера України ім. Тараса Шевченка, Донецький академічний державний театр опери та балету ім.О. Солов’яненка, національний академічний театр ім. М. Заньковецької, Одеський національний театр опери та балету.

Окрім музеїв, театрів, філармоній провідними культурними центрами є бібліотеки. Бібліотеки є культурно-освітніми закладами, що організовують комплектування, зберігання, громадське використання видавничої писемної культури та друку і виконують інформаційну, освітню, методичну й видавничу  функції. В Україні найбільшими вважаються Національна бібліотека ім. В.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, наукові бібліотеки – у Львові, Одесі, Харкові, Чернівцях.

Визначні постаті мистецтва

Література

І. Франко (літературно-меморіальний музей у Львові).

І. Котляревський (музей-садиба в Полтаві).

В. Короленко (музей-садиба в Полтаві, літературно-меморіальний музей у Житомирі).

Панас Мирний (музей-садиба в Полтаві).

М. Гоголь (державний музей-заповідник, Полтавська область)

Г. Сковорода (літературно-меморіальний музей, Харківська обл.)

О. Макаренко (музей, Харківська обл.)

О. Грін (літературно-меморіальний музей, Феодосія)

Леся Українка (музей-садиба, Волинська область, будинок-музей у Ялті)

М.Коцюбинський (будинок-музей, Вінницька обл.)

А. Чехов (будинок-музей у Ялті)

Т. Шевченко (національний заповідник, м. Канів, Державний історико-культурний музей «Батьківщина Т. Шевченка», Черкаська обл.)

Музичне та театральне мистецтво

С. Людкевич (музично-меморіальний музей у Львові)

С. Кружельницька (музично-меморіальний музей у Львові)

К. Шульженко (клуб-музей у Харкові)

І. Козловський (садиба у Києві)

Б. Гмиря (будинок-музей у Києві)

О. Петрусенко (відділ краєзнавчого музею в Балаклеї, Харківська обл.)

Лесь Курбас (музей-садиба, тернопільська обл.)

О. Довженко (Київська обл.)

Образотворче мистецтво

К. Білокур (музей-садиба, Київська обл.)

І. Рєпін (музей-садиба в Чугуєві)

І. Айвазовський (картинна галерея у Феодосії)

М. Реріх (будинок-музей в Одесі)

О. Кульчицька (художньо-меморіальний музей у Львові)

Л. Левицький (художньо-меморіальний музей у Львові)

І. Труш (художньо-меморіальний музей у Львові)

О. Новаковський (художньо-меморіальний музей у Львові)

 

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *